Був собі бідний чоловік, не мав звідки жити, бо не було в нього ні землі, ні худоби. Пішов якось він у ліс лико дерти. А чорт угледів. Приходить до нього й питає:
— Що ти робиш?
— Деру лико!
— Нащо?
— Буду плести сітки та ловити дідьків!
— То й мене зловиш?
— А ти ж думав, що як? От тільки не стережися!
— Не лови мене, я тобі дам бочку грошей!
— Занеси ж мені додому.
Чорт узяв і заніс. Питається:
— Коли будеш ловити?
— Взавтра.
Ось на другий день приходить чорт, а мужик уже плете мотуззя.
— Що ти робиш?— знову питає.
— А бач, плету сітки на старих дідьків, а молодих і так половлю!
— А коли будеш ловити?
— Взавтра, бо, бач, ще сіті не готові!
І так цілий тиждень мужик чорта водив. Бачить чорт, що його обдурено, і каже:
— Слухай-но! Коли ти мене ошукуєш, то я піду до свого пана Люципера, нехай нас розсудить!
— То йди!